Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

що це у тебе в руці

Толкование Перевод

1 Thing

n

1) річ, предмет

what's the thing in your hand? — що це у тебе в руці?

2) справа, факт, випадок; обставина, обстановка

the state of things — стан справ

how are things? — як справи?

as things go (stand) — за нинішніх обставин

all things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все

3) pl майно, речі (дорожні); багаж

to pack up one's things — упаковувати речі

4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі

swimming things — купальний костюм

to put on one's things — одягтися

to take off one's things — роздягтися

5) їжа; питво

sweet things — ласощі

6) pl приладдя, начиння; побутові предмети

breakfast things — чайний посуд

7) твір мистецтва (літератури); художній (музичний) твір

8) розповідь; анекдот

9) явище, річ, справа

to speak of different things — говорити про різні речі

it is the funniest thing I have ever heard — за своє життя я не чув нічого смішнішого

10) діло

let's get this thing over with quickly — давайте швидко покінчимо з цим ділом

11) щось

to think hard things of a person — погано думати про людину

the important thing to remember — те, що важливо запам'ятати

the best thing is... — найкраще — це...

the great thing — найважливіше

strange thing — дивна річ

the right thing — саме те, що потрібно

the wrong thing — зовсім не те, що треба

to say the wrong thing — сказати не до речі

12) деталь, особливість

13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)

it is just the thing — це саме те, що треба

that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше

14) дія, вчинок

I did no such thing — я не робив нічого подібного

what a thing to do! — хіба так можна (робити)!

15) подія

16) істота, створіння

little thing — малятко, крихітка

mean thing — підла тварюка

foolish old thing — старий дурень

17) розм. у звертанні

dear thing — дорогий, любий

old thing — старий

above all things — насамперед, головним чином

among other things — між іншим

and things — тощо, і таке інше

for another thing — крім того; по-друге

for one thing — насамперед; для початку

in all things — в усьому, у всіх відношеннях

a near thing — небезпечне становище

no great things — нічого особливого; так собі

no such thing — нічого подібного

not a thing — ніщо

of all things — от тобі й на!, треба ж!

spiritual things (things of the mind) — духовні цінності

sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно

the first thing — насамперед

the last thing — наприкінці; нарешті

the next thing — потім

the same thing — те саме

not to be the thing — погано почувати себе

not to do a thing — і пальцем не ворухнути

not to look the thing — мати поганий вигляд

to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися

to make a good thing of smth. — дістати користь від чогось

to see things — марити, галюцинувати

* * *
[aiç]
n; сканд.; іст.

тинг ( законодавчі збори е суд)

English-Ukrainian dictionary > Thing
2 thing

n

1) річ, предмет

what's the thing in your hand? — що це у тебе в руці?

2) справа, факт, випадок; обставина, обстановка

the state of things — стан справ

how are things? — як справи?

as things go (stand) — за нинішніх обставин

all things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все

3) pl майно, речі (дорожні); багаж

to pack up one's things — упаковувати речі

4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі

swimming things — купальний костюм

to put on one's things — одягтися

to take off one's things — роздягтися

5) їжа; питво

sweet things — ласощі

6) pl приладдя, начиння; побутові предмети

breakfast things — чайний посуд

7) твір мистецтва (літератури); художній (музичний) твір

8) розповідь; анекдот

9) явище, річ, справа

to speak of different things — говорити про різні речі

it is the funniest thing I have ever heard — за своє життя я не чув нічого смішнішого

10) діло

let's get this thing over with quickly — давайте швидко покінчимо з цим ділом

11) щось

to think hard things of a person — погано думати про людину

the important thing to remember — те, що важливо запам'ятати

the best thing is... — найкраще — це...

the great thing — найважливіше

strange thing — дивна річ

the right thing — саме те, що потрібно

the wrong thing — зовсім не те, що треба

to say the wrong thing — сказати не до речі

12) деталь, особливість

13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)

it is just the thing — це саме те, що треба

that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше

14) дія, вчинок

I did no such thing — я не робив нічого подібного

what a thing to do! — хіба так можна (робити)!

15) подія

16) істота, створіння

little thing — малятко, крихітка

mean thing — підла тварюка

foolish old thing — старий дурень

17) розм. у звертанні

dear thing — дорогий, любий

old thing — старий

above all things — насамперед, головним чином

among other things — між іншим

and things — тощо, і таке інше

for another thing — крім того; по-друге

for one thing — насамперед; для початку

in all things — в усьому, у всіх відношеннях

a near thing — небезпечне становище

no great things — нічого особливого; так собі

no such thing — нічого подібного

not a thing — ніщо

of all things — от тобі й на!, треба ж!

spiritual things (things of the mind) — духовні цінності

sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно

the first thing — насамперед

the last thing — наприкінці; нарешті

the next thing — потім

the same thing — те саме

not to be the thing — погано почувати себе

not to do a thing — і пальцем не ворухнути

not to look the thing — мати поганий вигляд

to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися

to make a good thing of smth. — дістати користь від чогось

to see things — марити, галюцинувати

* * *
[aiç]
n

1) річ; предмет

expensive things — дорогі речі

the o-s of this world — предмети матеріального світу

a thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути

thinga Japanese — все японське

yce, — що має відношення до Японії

things political — політика

to have a passion for things political — жагуче захоплюватися політикою

2) pl майно

to get rid of all the useless things in the house — позбутися від усякого мотлоху в будинку

I forbid you to touch my things — я забороняю тобі торкатися моїх речей

things personal treal — юp. нерухоме майно

things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж

to pack up one's things — спакувати речі

3) часто pl одяг, предмети одягу

bathing /swimming/ things — купальний костюм

to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]

4) їжа; питво

sweet things — солодке, ласощі

good things — ласощі

some drugs are dangerous things — деякі ліки небезпечні для здоров'я

5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту

tea things — чайний посуд

cooking things — кухонне начиння

6) твір мистецтва, літератури; творіння

an excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот

7) річ, явище

to look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)

to speak of different things — говорити про різні речі

to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися

8) звичн. pl обставини, стан

the state of things — стан речей /справ/

tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє

thing s have changed greatly — умови істотно змінилися

things might go wrong — все може зірватися /провалитися/

that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!

we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще

9) справа

let's get this thing over with quickly — давайте швидко покінчимо з цією справою

I have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи

10) щось, дещо

to think hard thing s of a person — погано думати про людину

to mutter dark things — бурмотати щось нерозбірливе або загадкове

the best thing is... — найкраще...

the next best thing — краще з іншого

the great thing — найважливіше

the right thing — саме те ( що треб)

to say the right thing — сказати те, що треба

the wrong thing — зовсім не те ( що треб)

11) деталь, особливість

to worry over every little thing — турбуватися по кожну дрібницю

12) щось дуже потрібне, важливе, підходяще

that's the thing — в тому то е справа, це саме головне

the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...

the thing was to get home — насамперед треба було добратися до будинку

the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі

(quite) the thing — ( саме) те, що треба

that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний

the latest thing in hats — останній фасон капелюшків

13) дія, вчинок

to wish to do great things — мріяти про великі справи

I did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]

to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь

that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять

what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію

his death was a tragic thing — його смерть була важким ударом

14) імен. створення

poor thing — бідний

young thing — юне створіння

little- — крихітка

a sweet little thing — чарівна крихітка

foolish old thing — старий дурень

no living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина

dear thing — дорога

old thing — старовина

you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!

15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ

••

spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності

in all things — у всіх відношеннях, у всьому

and thing s — та інше, тощо

and another thing, — ще одне

sure thing — aмep. напевно, звичайно

no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]

no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що

(the) first thing — насамперед

(the) next thing — потім

(the) last thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекати

the same thing — те ж саме

for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку

for another thing — крім того; по-друге

of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!

above all things — насамперед; найбільше, головним чином

among other thing s — між іншим

as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило

one of those things — неминуча неприємність ( повсякденного життя)

it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися

to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось

to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось

to have a thing for smb — мати слабкість до когось

to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення

to make a good thing of smth — взяти користь із чогось

to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого

to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо

to show smb; a thing or two — показати комусь що до чого

to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати

not to do a thing — палець об палець не вдарити

not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати

not to look the thing — погано виглядати

to see things — марити

to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця

English-Ukrainian dictionary > thing
3 рука

рука

бра́ть, взя́ть себя́ в \рукаки — бра́ти, узя́ти себе́ в ру́ки

взя́ть в \рукаки кого́ — узя́ти в ру́ки кого́, прибра́ти до ру́к кого

бы́ть (находи́ться) в \рука ка́х у кого — бу́ти в рука́х у ко́го

вести́ под \рукаки — вести́ попід (під) ру́ки

вы́бранить под серди́тую \рука ку — ви́лаяти спересе́рдя (під серди́ту годи́ну)

вы́дать на \рукаки что́ — ви́дати на ру́ки що

да́ть по \рука ка́м кому — да́ти по рука́х кому́

да́ть \рука ку на отсече́ние — да́ти ру́ку [собі́] відруба́ти (відтя́ти, на ві́друб)

держа́ть \рука ку чью — тягти́ ру́ку за ки́м, держа́ти ру́ку за ко́го, тягти́ сто́рону чию́

ему́ всё с \рука к сойдёт — йому́ все з рук зі́йде, йому́ все мине́ться

зло не большо́й \рука ки́ — невели́ке ли́хо

игра́ть в четы́ре \рука ки́ — муз. гра́ти в чоти́ри руки́

из \рука к ва́лится — з ру́к па́дає

из \рука к во́н [пло́хо] — вкра́й (аж на́дто) пога́но, препога́но

име́ть \рука ку где́ — ма́ти ру́ку (редко зару́ку,) де

как без \рука к без кого́-чего́ — як (мов, немо́в) без рук без ко́го-чо́го

мара́ть (па́чкать) \рука ки́ об кого́-что — паску́дити (пога́нити, каля́ти, брудни́ти) ру́ки об ко́го-що

мука́ пе́рвой \рука ки́ — бо́рошно (мука́) пе́ршого гату́нку

на́ \рука ку! — воен. на ру́ку!, напере́ваги!

на́ \рука ку кому́ — зру́чно (на ру́ку) кому́; на ру́ку кові́нька кому́, твоя́ руч ( тебе на руку)

на ско́рую (живу́ю) \рука ку — на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидку́ру́ч

не с \рука ки́, не \рука ка́ кому́ — не з руки́ (незру́чно, не рука́) кому́, неспосі́бно (не годи́ться, не го́же, не слід, не ли́чить) кому

обе́ими \рука ка́ми — обома́ рука́ми, обі́руч; обі́ручки, вобидвіру́ч

опусти́ть \рукаки — перен. опусти́ти ру́ки

от \рука ки́ — (писать, рисовать) руко́ю, від руки

передава́ть из \рука к в \рукаки (с \рука к на́ \рука ки) — передава́ти з рук до рук (з рук у ру́ки)

подде́лать \рука ку — ( о почерке) підроби́ти ру́ку

под \рука ко́й — ( иметь) напо́хваті, під руко́ю, під рука́ми; ( при случае) при наго́ді; ( негласно) негла́сно, тає́мно, секре́тно; ( между прочим) між і́ншим, побі́жно

под \рука ку — ( идти) під ру́ку; попі́друч, попі́дручки; ( сказать) під ру́ку, під ру́ки

попа́сться (попа́сть, подверну́ться) под \рука ку — тра́питися (потра́пити, попа́стися, нагоди́тися) під ру́ку

по \рука ка́м! — зго́да!

по \рука ка́м ходи́ть (гуля́ть) — ходи́ти по рука́х

по \рука ке — ( впору) по руці́, до мі́ри, в мі́ру; ( удобный) зручни́й; спосі́бний, по руці́

прибра́ть к \рука ка́м — прибра́ти до [свої́х] рук

приложи́ть \рука ку к чему́ — прикла́сти ру́ку до чо́го ( подписать); прикла́сти ру́ку (докла́сти рук) до чо́го ( принять участие)

проси́ть \рука ки́ кого́ — проси́ти ру́ки кого́

\рука ка́ми — и

нога́ми — рука́ми й нога́ми, усіма́ чотирма́

с \рука ка́ми — и

нога́ми з — рука́ми й нога́ми

\рука ка́ не дро́гнет — рука́ не здригне́ться (не затремти́ть, не схи́бить, не зра́дить)

\рука ка́ не поднима́ется у кого́ — рука́ не підніма́ється (не підійма́ється) в ко́го

\рука ка́ о́б \рука ку — рука́ в ру́ку, пліч-о-пліч

идти́ о́б \рука ку с кем — іти́ під ру́ку з ким

\рукаки вверх! — ру́ки вго́ру (догори́)!

\рукаки опусти́лись (отняли́сь) у кого́ — перен. ру́ки впа́ли (опусти́лися) в ко́го (кому́)

\рукаки прочь от кого́-чего́! — ру́ки геть від ко́го-чо́го!

\рукаки че́шутся — ру́ки свербля́ть

\рука ко́й пода́ть — поблизу́; близе́нько, [як] па́лицею (диал. штихо́м) доки́нути (ки́нути), недале́ко ходи́ти

своя́ \рука ка влады́ка — погов. своя́ рука́ влади́ка

уда́рить по \рука ка́м — перен. переби́ти ру́ки

умы́ть \рукаки — уми́ти ру́ки

Русско-украинский словарь > рука
4 на

предл.

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *
I предл.
1) с вин. п. на (кого-що)

положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

на день — на день

взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

на за́втра — на завтра

помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

на вся́кий слу́чай — см. всякий

на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

2) с предложн. п. на (кому-чому)

лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

на [э́тих] днях — см. день

на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
II част.
на

на, возьми́! — на, візьми́!

вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
III част.
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

Русско-украинский словарь > на
5 прикидывать

прикидать и прикинуть

1) что к чему (прибросать) - прикидати, прикинути, (о мн.) поприкидати що до чого; см. Прибрасывать. [Прикидати землю до огорожі, до стіни, до дерева];

2) что кому, к чему (прибавлять) - прикидати, прикинути, докидати, докинути, накидати, накинути що кому, що до чого; срв. Прибавлять. [Довідавшись, що земля подорожчала, прикинули й собі по карбованцю на десятині (Грінч.). Купила в його дві сотні огірків, так він мені десяток докинув без грошей (М. Грінч.). Підкинь дров у піч]. Дёшево даёшь, -кинь хоть рублик - дешево даєш, накинь (прикинь) хоч карбованчика. -кинуть кому ребёнка (подбросить) - підкинути кому дитину;

3) кому что (забраковать) - прикидати, прикинути. [Кравчиха погано сукню пошила, так я їй і прикинула. Попрохала мене хустку купити, а тоді й прикинула мені: «не така» каже (М. Грінч.)];

4) что (примерять) - прикидати, прикинути, приміряти, примірити що. [А прикинь-но свитину, чи не вузька на тебе];

5) что на вес (проверять) - прикидати, прикинути, приважувати, приважити, (на счёт, на меру: проверять, рассчитывать) прикидати, прикинути що. [Прикинув на руку (на око) - ні, не буде трьох хунтів. Приважує на руці, мов силу в йому зна (Квітка). Щось обмірковував, прикидав, обраховував (Коцюб.)]. -кинь на счотах, много ли всего будет - прикинь-лиш на рахівниці, чи багато буде. Прикинутый - прикинутий, докинутий.

* * *
I несов.; сов. - прикид`ать
( прибрасывать) прикида́ти, прики́дати
II несов.; сов. - прик`инуть
1) ( прибавлять) підкида́ти и підки́дувати, підки́нути, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути

2) ( примерять) приміря́ти и примі́рювати, приміря́ти; прикида́ти, прики́нути

3) (приблизительно определять; соображать) прикида́ти, прики́нути

Русско-украинский словарь > прикидывать
6 путь

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

Русско-украинский словарь > путь

См. также в других словарях:

да — 2 (421) союз 1. При однородных членах предлож. В знач. соединит. И, да: даите ми ѿ двора по ·г҃· голуби да <по> ·г҃· воробьи. ЛЛ 1377, 16 об. (946); пособи б҃а дѣлѩ по сиротахъ да попецалусѩ ѡ мнѣ. ГрБ № 283, 70 XIV; а коржанъ да моиши(н)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
чистыи — Чистый чистыи, ая, ое (1) 1. Свободный, открытый, ничем не занятый. Великыи же Никонъ отъиде въ островъ Тьмутороканьскыи, и ту обрѣтъ мѣсто чисто близь града, сѣде на немь. Ж. Феод. (Усп.), 35 б (XII XIII вв. ← ок. 1088 г.). И зьрящю ему… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
не — 1 (>20 000) част. отриц. Может употребляться при любом члене предлож. Если относится к слову с предл., то ставится перед предл. 1.Служит для выражения полного отрицания того, что обозначает слово или словосочетание, перед которым она стоит:… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
величие — (2) 1. Высокое достоинство и слава (великого): Донецъ рече: „Княже Игорю! Не мало ти величія, а Кончаку нелюбія, а Рускои земли веселіа.“ Игорь рече: „О Донче! не мало ти величія, лелѣявшу князя на влънахъ...“ 41 42. Яко призьрѣ на съмѣрение рабы … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
бы — форма 2 3 л. ед. ч. от глаг. быти, образующая сослаг. накл. (3): ... и рече Игорь къ дружинѣ своеи: „Братіе и дружино! луце жъ бы потяту быти, неже полонену быти“... 5. Великыи княже Всеволоде! Не мыслію ти прелетѣти издалеча, отня злата стола… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
мало — (4) 1. В небольшом количестве, объеме, степени; немного. И вьрхъ храмины, аще и мало отъ покрова съпадеть, вься храмина низъпадеть ся. Изб. Св. 1076 г., 251 об. Блаженыи же отвѣща ему (церковному строителю): Излѣи вьсе человѣку сему, и нами богъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
похытити — Похитить похытити (1) 1. Захватить что л., завладеть: [Нъ рекосте: Мужаимѣся сами, преднюю славу сами похытимь, а заднюю ся сами подѣлимь. 27]. Бывши брани мѣжи братома в Ерихонтѣ бывшаа часть людии прибѣгоша къ Аристоулу, охабячеся Уркана. И се … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
слава — (15) 1. Почетная известность; всеобщее признание чьих л. заслуг; почет; добрая молва: О Бояне, соловію стараго времени! а бы ты сіа плъкы ущекоталъ, скача, славію, по мыслену древу, летая умомъ подъ облакы, свивая славы оба полы сего времени. 6.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
слово — (3) 1. Высказывание; то, что сказано: Тогда великыи Святъславъ изрони злато слово слезами смѣшено, и рече: О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! 26. Отъвѣщашя ему июдеи: „Мы законъ имаамъ и по закону нашему дължънъ есть умрѣти, яко сынъ божии творить … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
обидѣти — ОБИ|ДѢТИ (190), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1.Отнестись (относиться) несправедливо, причинить (причинять) зло, совершить (совершать) насилие: Не оправьдаи неправьдьнааго аште и дрѹгъ ти ѥсть. ти обидить правьдьнааго аште и вра||гъ ти ѥсть. Изб 1076, 27–27 об.; … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

що це у тебе в руці

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

що це у тебе в руці

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: